Зауваження Держлісагентства до звіту другої місії ТАІЕХ


Зі звіту стає зрозумілим, що учасники місії свідомо або не свідомо вводять в оману читачів, демонструючи неповне розуміння інституційної структури лісового господарства України. Окремі частини звіту містять точну інформацію щодо ситуації, яка склалась, водночас потім на наступних сторінках звіту ця інформація подається викривлено. Перед тим, як перейти до детального аналізу звіту зупинимося на загальнодержавних визначеннях українського законодавства, які апріорі застосовуються у лісовому господарстві, але не приймаються до уваги:

  • Державні агентства. Реформа державного управління 2011 року передбачала чітке розгалуження функцій державного управління в державі. Міністерства відповідальні за розробку законів, державні агентства за підготовку пропозицій з нормативно-правовими актами та виконують функції органу управління майном у відношенні підприємств державної власності, які знаходяться у їх сфері управління. Виконання цієї функції щодо інших підприємств державної власності, які координуються іншими відомствами, з юридичної точки зору є неможливим. Співробітники державних агентств є державними службовцями, яким апріорі заборонено займатись господарською діяльністю.
  • Кожен директор будь-якого підприємства (чи в Україні, чи поза її межами) повинен забезпечити збереження довіреного йому майна. Тому забезпечення патрулювання проти незаконних рубок повинно бути на рівні підприємства з певними повноваженнями щодо протидії процесу незаконної діяльності. По-перше, жодна контролююча структура не зможе забезпечити якісне патрулювання внаслідок браку персоналу (на сьогодні йдеться про більше 15 тис. осіб, які здійснюють патрулювання на рівні підприємства). По-друге, відсутність механізму зупинки нелегальної діяльності в лісах призведе до збільшення нелегальних рубок при тому, що відповідальність за вирубану деревину ляже тягарем на державні лісогосподарські підприємства так само, як відповідальність за відновлення порушених лісових масивів.

1
Неправильне трактування фактів
Щодо функцій Держлісагентства

  • Держлісагентство відповідно до законодавства готує пропозиції щодо нормативно-правових актів. Держлісагентство не тільки не має права звернутись до Кабінету Міністрів з будь-якою нормативно-правовою пропозицією, але й не має права висловити свою позицію щодо нормативно-правових актів інших ЦОВВ без погодження з Мінагрополітики.
  • На стор.6-7 правильно виписані повноваження щодо нагляду та контролю за лісогосподарською діяльністю. З тексту повністю зрозуміло, що контрольну функцію у лісовому господарстві, відповідно до свого положення, здійснює Держекоінспекція, а державна лісова охорона, підзвітна Держлісагентству, де-факто має виключно повноваження щодо охорони лісів від незаконної діяльності без дозвільних документів. Але в подальшому знов йде звинувачення Держлісагентства у здійсненні повноцінної контрольної функції. Держлісагентство не здійснює розробку політики, а тільки готує пропозиції, не має права контролювати законність виконання лісогосподарських заходів всіма лісокористувачами, а здійснює виключно відомчий нагляд виконання лісового законодавства на підприємствах, що належать до сфери управління. Крім того, звітом не враховано, що:
  • Статус державної лісової охорони має визначена кількість осіб, які мають безпосереднє відношення до лісогосподарської діяльності. Також відповідно до методичних вказівок з відведення і таксації лісосік, видачі лісорубних квитків та огляду місць заготівлі деревини в лісах Держкомлісгоспу, схвалених наказом Державного комітету лісового господарства України від 22.11.2010 No 403 із змінами, внесеними згідно з наказом Держлісагентства України від 18.07.2011 No 508 працівник державної лісової охорони, який задіяний до відводу лісосік у рубку не має права брати участь у лісозаготівельних роботах і таким чином виключається конфлікт інтересів при лісозаготівельних роботах.
  • Держлісагентство повністю підтримує законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів (реєстр. No 8241), направлений на реформування системи державної лісової охорони.
  • І лісовпорядкування, і лісозахист мають опосередковане відношення до моніторингу впровадження лісової політики. Завданням лісовпорядкування є аналіз виконаних заходів за попередніх 10 років і планування заходів на наступний ревізійний період. Але це стосується окремого підприємства незалежно від форми власності.

2

  • В абзаці 1 розділу 2.4 чітко вказано, що здійснення лісового господарства є відповідальністю державних лісогосподарських підприємств. Тоді як у другому абзаці вказано, що територіальними органами управління здійснюється «повне адміністративне та економічне управління» державними лісогосподарськими підприємствами. Це повністю протирічить дійсності і є протизаконним. Територіальні органи управління координують діяльність державних лісогосподарських підприємств, доводять до відома нові тенденції та підходи. Чому в країнах Європи затвердження фінансових планів лісових компаній є нормою і не протирічить роздільності функцій управління, а схожа діяльність територіальних органів управління органу, який відповідає за здійснення лісової політики, одразу отримує ярлик «повного контролю адміністративної та економічної діяльності»? Щодо функцій моніторингу інших лісів
  • Виконання функції координації політики та моніторингу за іншими 27% лісів в чинному законодавчому полі є неможливим. Вона частково виконується Держстатом через збір обов’язкової статистичної інформації, Держекоінспекцією через проведення перевірок. Частково ці функції виконуються Держлісагентством та підпорядкованими структурами. Зокрема, в частині виписки лісорубних квитків, виділення категорій зависності, погодження надання лісів у постійне користування, погодження виділення лісів у тимчасове користування, проведення лісовпорядних робіт, робіт з лісозахисту тощо. Виконання цих функцій у повному обсязі Держлісагентством на цей час неможливо, оскільки ці ліси не відносяться до сфери управління Держлісагентства. Щодо функцій Мінприроди і Держекоінспекції
  • Мінприроди не має функції розробки лісової політики. Вона виступає у формі зацікавленої сторони, яка задіяна у погодження нормативно- правових актів та погодженні певних лімітів та планів лісовпорядкування, що є доречним та відповідає європейській практиці, у тому числі щодо розділення повноважень.
  • Держекоінспекція не потребує для своєї діяльності інформації щодо якісної та кількісної характеристики лісових насаджень. Також, у разі проведення перевірок, вони мають доступ до повної лісовпорядної інформації.
  • Концентрація в одних руках видачі дозволів на проведення рубок та перевірку їх виконання (1) унеможливить перевірку правильності виписки дозволу та (2) створить корупційну складову. На сьогодні Держекоінспекція має різні важелі впливу за порушення лісового законодавства. І для виписки штрафів та обрахунку заподіяної шкоди інспектори повинні перевірити ділянку із виїздом на місце. У разі можливості застосування штрафів до процедури виписування лісорубного квитка інспектори не будуть оглядати ділянку, що є

3
необхідним для підтвердження нелегальності діяльності. Крім штрафів є такі важелі як приписи за неправильну виписку лісорубних квитків або наявності в них технічних помилок. Щодо санітарних рубок та виписки лісорубного квитка на здійснення санітарних рубок

  • санітарні рубки проводяться не лише у випадку природних катаклізмів (буреломи, вітровали, сніголами), а й пов’язані з погіршенням санітарного стану внаслідок зміни клімату та збільшенням спалахів шкідників та хвороб. На цей час така ситуація спостерігається не лише в Україні, а в інших країнах Європи, де останнім часом процент санітарних рубок від загального обсягу лісозаготівлі сягає 30-40%.
  • Виписці лісорубного квитка на проведення санітарних рубок передує дуже складна процедура отримання дозволу на проведення рубки, без якого виписка квитка є неможливою. Оскільки проведення санітарних рубок потребує оперативності і без процедури є неможливим, виписка лісорубного квитка на проведення санітарних рубок є оправданою. Крім того, у європейських країнах система видачі дозволів на порядок більш спрощена ніж в Україні – на певний обсяг заготівлі деревини надання дозволу взагалі не вимагається, а у більшості випадків діє система нотифікацій (повідомлень), що певний користувач буде проводити рубку і якщо заперечень з боку органу управління не надходить така рубка вважається законною.
  • Робиться акцент на виписку лісорубних квитків на проведення санітарних рубок на підприємствах лісового господарства, тоді як санітарні рубки є складовою системи рубок формування та оздоровлення лісів.
  • У суспільстві, зокрема у екологічних громадських організацій, було ставлення до санітарних рубок як виду незаконного отримання деревини. З метою унеможливлення такої ситуації (1) була введена рентна плата на заготівлю деревини в насадженнях, старших за 40 років та (2) змінена процедура призначення насадження у рубку і тепер у громадськості, екологів, урядовців є переважне право заперечити доцільність проведення такої рубки, але така ситуація унеможливлює вчасне реагування на захворювання лісів. Щодо торгівлі деревиною
  • Вся заготовлена деревина повинна бути виставлена на аукціонах, не залежно від типу рубок. Крім того, державні лісогосподарські підприємства ніколи не виступали організаторами аукціонних торгів з продажу деревини, цю функцію покладено на товарні біржі, які працюють у відповідних обласних центрах. Продаж деревини через прямі договори не несе ризику незаконних господарських операцій, оскільки передбачений чинними нормативно-правовими актами України.

4
Щодо нелегальних рубок та системи правозастосування

  • Офіційна статистика нелегальних рубок (дані Держлісагентства) включає виключно статистику щодо несанкціонованих рубок лісу. Інформацією щодо обсягів порушень при видачі дозвільних документів на рубку володіє виключно Державна екологічна інспекція. Держлісагентство не може оперувати цифрами, якими не володіє. Окрім того, посилання на експертні та непідтверджені дані є непрофесійним підходом. Від Держекоінспекції та інших контролюючих органів не надходила інформація про те що, підприємства, що належать до сфери управління Держлісагентства, допустили суцільне вирубування дерев по площі або рубки цілісної лісової ділянки без видачі в установленому порядку спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубний квиток). Жодна екологічна організація не надавала цифр нелегальних рубок від 5 до 30%.
  • Так, працівники державної лісової охорони задіяні у лісогосподарській діяльності, але їх контрольні функції розповсюджуються виключно на охорону лісу від незаконної діяльності без дозвільних документів. ДЕРЖАВНА ЛІСОВА ОХОРОНА САМА СЕБЕ НЕ КОТРОЛЮЄ. Так само, як працівники лісових компаній країн Європи оберігають та контролюють свій ліс від незаконної діяльності без дозвільних документів, але їх ніхто не звинувачує у незаконній діяльності.
  • У звіті зазначено, що «Держекоінспекція визнає, що другий вид незаконної рубки (невідповідні об’єми, породи чи розміри дерев) завдає значно більшої шкоди в усіх лісах країни». Чому тоді статистика свідчить протилежне? На сьогодні повну статистику щодо нелегальних рубок володіє лише Держстат, який поєднує дані Держлісагентства (рубка без дозвільних документів) та дані Держекоінспекції (порушення правил заготівлі та виписки лісорубних квитків). Так, за офіційними даними Держстату у 2015 році виявлено 32,3 тис. куб. м нелегальних рубок (дані Держлісагентства 24,1 тис.м3), у 2016 році виявлено 43,8 тис. куб. м нелегальних рубок (дані Держлісагентства 27,7 тис.м3) при загальному обсязі заготівлі деревини в України 21,9 млн куб. м у 2015 та 22,6 млн куб. м у 2016 році.

Нелегальний експорт деревини
Розмірно-якісна характеристика лісосировини в нашій країні регламентується державними стандартами (ДСТУ), у т.ч. й гармонізованими з європейськими (ДСТУ EN, ДСТУ ENV, ДСТУ ISO) чи міжнародними, міждержавними стандартами країн СНД (ГОСТ) і технічними умовами (ТУ). Деревина дров’яна для технологічних потреб (технологічна сировина або техсировина) та дрова паливні відносяться до однієї категорії лісоматеріалів круглих – дров’яної деревини, згідно з сортиментними таблицями для таксації
5
лісу на корені [Сортиментные таблицы для таксации леса на корню [Текст]: таблицы / ответств. ред. К. Е. Никитин], за якими виконується на лісогосподарських підприємствах матеріально-грошова оцінка лісосік. І тільки за необхідності (наявність попиту на ринку та збільшення вартісного виходу лісопродукції з деревостану тощо) дров’яну деревину на розроблених ділянках і лісових верхніх та нижніх складах розділяють на технологічну, паливну й сировину для хімічної переробки. Основною відмінністю для цих сортиментів є призначення, за яким формується ціна. Національного або міждержавного аналога нормативного документа EN 15234- 5:2012 «Solid biofuels – Fuel quality assurance – Part 5: Firewood for non-industrial use» (Біопаливо тверде. Підтвердження якості палива. Частина 5. Дрова для непромислового використання) не існує, оскільки існуючою в країні системою стандартизації не передбачались технічні регламенти для процесів виробництва дров, що регламентовано у EN 15234-5:2012. Це принципово інший підхід, що накладає додаткові функції контролю за обліком і технологічним процесом на виробників дров. Слід відмітити, що у Європейський системі стандартизації таких сортиментів вузькоспеціального призначення як баланси, технологічна сировина, тарний кряж, жердини та інші не передбачено, оскільки не регламентується процедура визначення напряму використання такої деревини. Деревині присвоюються класи якості, розмірні класи, та, у випадку відбору деревини для відповідальних конструкцій (столярне, будівельне виробництва) визначаються додаткові експлуатаційні характеристики, регламентовані загальними стандартами на класифікацію за породами деревини. Тому такий сортимент за міждержавними стандартами, як дров’яна деревина для технологічних потреб (техсировина) може бути віднесена європейськими споживачами до класу якості D, як найбільш ідентичному до неї за встановленими вимогами з якості. За результатами багаточисельних експериментальних досліджень, виконаних у межах експертних та науково-дослідних робіт з лісового товарознавства, у т.ч. й на базі кафедри технологій та дизайну виробів з деревини ННІЛіСПГ НУБіП України, також встановлено нормативи до групи якості D дуже подібні за нормативами до лісосировини за ТУУ 56.196-95 «Деревина дров`яна для технологічних потреб. Технічні умови». Під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності лісогосподарські підприємства керуються зазначеними стандартами, при цьому необхідно врахувати, що приналежність дров’яної деревини до відповідної товарної позиції за УКТЗЕД перевіряють митні органи ДФС. Саме з метою уникнення спекуляцій у медіапросторі навколо експорту деревини Держлісагентство обмежило довжину дров’яної деревини двома метрами. Враховуючи зазначене, інформація щодо незаконного експорту ділової деревини внаслідок «неправильної класифікації» дров паливних підприємствами Держлісагентства не відповідає дійсності.
6
У 2016 році було декілька випадків щодо зупинки вагонів підприємств Держлісагентства з деревиною на кордоні. Жоден випадок експорту ділової деревини під виглядом дров нашими підприємствами НЕ ПІДВТЕРДИВСЯ. Всі судові справи підприємства Держлісагентства виграли. Однак, підприємства понесли значні фінансові збитки, а це означає, що ці збитки понесла Українська держава.

  • Сертифікат походження деревини дає заключення щодо легальності заготівлі деревини відповідно до поданих документів, але не дає заключення щодо виду продукції, який поставляється на експорт.

Щодо запропонованих моделей інституційної реструктуризації В Європі не має єдиного підходу до визначення інституційної структури лісового господарства і це питання регулюється на рівні країн-членів ЄС. В Європі існує як комплексна, так і роздільна структура управління. Контрольна функція може здійснюватися незалежним спеціалізованим лісовим відомством (Латвія та Угорщина), лісовими підрозділами відповідного міністерства (Чехія, Швеція), службами охорони навколишнього середовища (Естонія, Литва) або бути винесеними у відання місцевої виконавчої влади (Словаччина, Австрія). Державні компанії можуть функціонувати як державні компанії (Чехія, Литва), акціонерні товариства (Швеція, Латвія, Австрія), агентства (Естонія). Чотири запропонованих варіанти містять одну спільну складову – створення єдиної компанії на базі всіх державних лісогосподарських підприємств. Така пропозиція обговорювалась в суспільстві ще у 2015 році і була заперечена всіма зацікавленими сторонами. Так, саме на круглому столі з метою обговорення висновків експертів ТАІЕХ всі присутні зацікавлені сторони висловились проти запропонованих варіантів. Наслідки цього варіанту для держави:
✓ При переоформленні речових прав на нову компанію значна частина лісів державної власності буде втрачена для держави, оскільки місцеві органи влади залюбки переоформлять їх на комунальні чи інші підприємства. Такі приклади вже є сьогодні в Волинській та Чернівецькій областях.
✓ Спрощення для приватизації. Всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від передачі акціонерної компанії нема і не буде.
✓ Зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісогосподарських підприємств щонайменше на 2-3 роки. При ліквідації державних лісогосподарських підприємств і створенні нової акціонерної компанії буде необхідно одночасно провести нове планування лісогосподарської діяльності для всієї країни. Тому буде зупинено:
✓ заготівлю деревини, що призведе до зупинки деревообробки ✓ проведення санітарно-оздоровчих заходів у лісі, що призведе до
поширення шкідників лісу
7
Крім того, передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень протирічить загальнодержавній реформі щодо децентралізації і створює монополіста, що негативно впливатиме на розвиток деревообробної галузі. Жодна із запропонованих моделей не передбачає вирішення питання фінансового забезпечення постійно дотаційних регіонів півдня та сходу України, ліси яких виконують захисну функцію.
Щодо наведеного розподілу функцій

  • Здійснення міжнародного співробітництва здійснюється в Україні відповідно до урядового рішення. Відповідно до нього Держлісагентство має певні повноваження щодо міжнародного співробітництва
  • Здійснення консультацій з громадськістю повинно бути прерогативою і

функції законотворення і моніторингу

  • Затвердження щорічних обсягів рубок повинно бути прерогативою

Мінприроди за пропозицією Держлісагентства.

  • Не врахована необхідність координації роботи мисливського господарства та охорони лісів від незаконних рубок без дозвільних документів.
  • Звіт містить помилкові дані. Наприклад:
  • Кількість державних підприємств, які координуються Держлісагентством. На стор. 2 вказано 365, на стор. 3 з розшифровкою. Правильною є цифра 402 – 359 підприємств та 43 бюджетні установи. 27 підприємств у безпосередньому підпорядкуванні. Ведення лісового господарства здійснюють 314 державних лісогосподарських та лісомисливських господарств.
  • Держекоінспекція не могла робити перевірки у 2017 році 900 лісогосподарських підприємств, оскільки в Україні не має такої кількості лісогосподарських підприємств. Можливо, йдеться про кількість перевірок в цілому.
  • Держкомлісгосп частину часу був під координацією Мінприроди, а не Кабінету Міністрів України.
  • Процедура отримання дозволу на проведення санітарних рубок. Спеціалізоване лісозахисне підприємство складає акт, а не протокол. Фахівці Мінприроди оглядають місце рубок у складі спеціальної комісії.
  • Наявність плану лісовпорядкування є необхідною передумовою ведення лісового господарства незалежно від типу власності чи підпорядкування.
  • Плани лісоуправління розробляються не державними лісогосподарськими підприємствами, а для державних лісогосподарських підприємств ВО «Укрдержліспроект», яке проводить обов’язкову повидільну інвентаризацію ділянок, а не компілює дані лісгоспів. Остаточне

8
затвердження лісовпорядних планів здійснюється територіальними органами Держлісагентства.

  • На сьогодні є два види аукціонів – звичайні та спеціалізовані. Реєстрація в Мінекономрозвитку потрібна для участі у спеціалізованих аукціонах. Вся заготовлена деревина повинна бути виставлена на аукціонах, не залежно від типу рубок.

________________________